- позивач
- -и́ва́ча, ч.Той, хто подає позов.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
позивач
Смотреть что такое "позивач" в других словарях:
позивач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
делятор — позивач … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
поводца — позивач … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
актор — позивач; поводова, оскаржена або потерпіла сторона … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
позивальник — а, ч. Те саме, що позивач … Український тлумачний словник
позивачка — и. Жін. до позивач … Український тлумачний словник
позовник — позо/вника/, ч. Те саме, що позивач … Український тлумачний словник
хакім — а, ч. У країнах Близького й Середнього Сходу: а) правитель області або округу, губернатор; б) третейський суддя, арбітр, посередник, рішення якого не зовсім обов язкове для позивачів … Український тлумачний словник
чолобитник — а, ч., іст. Особа, яка подавала чолобитну; прохач, позивач … Український тлумачний словник
коллятерал — близький сусід, особа, яка накладає подті на господарів, збирає податки від поміщиків, позивач … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
